Уповноважений з прав людини заявляє про численні проблеми зі свободою віросповідання в Україні

Питання реституції церковної власності в Україні є нагальною проблемою державно-конфесійних відносин у сучасних умовах.

Таку думку висловила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у Щорічній доповіді про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Печатну версію доповіді 8 лютого вона представила під час свого виступу у сесійній залі парламенту, повідомляє Інститут релігійної свободи.

На переконання Уповноваженого, процес повернення релігійним організаціям культових будівель та іншого майна культового призначення має продовжуватись і потребує врегулювання відповідним законом. “Його прийняття могло б суттєво знизити гостроту конфліктів, які продовжують бути джерелом напруженості у міжконфесійних та державно-церковних відносинах”, – вважає Ніна Карпачова.

У доповіді зазначено, що на сьогодні релігійні організації України забезпечені культовими спорудами лише на 69 %. Загалом близько 8 тисяч релігійних організацій в Україні здійснюють релігійну діяльність у орендованих приміщеннях або пристосованих під молитовні.

На відміну від попередніх років, цього разу Доповідь омбудсмена містить окремий розділ під назвою «Свобода світогляду та віросповідання».

У документі викладено загальні дані про релігійну ситуацію в Україні станом на початок 2011 року (хоча вони датуються 2012 роком). Зокрема, наведена статистика стану релігійної мережі та характеристика основних конфесійних напрямів.

Моніторинг Уповноваженого з прав людини свідчить про наявність багатьох проблем у сфері забезпечення прав людини на свободу совісті та віросповідання.

Упродовж 2011 року до Уповноваженого “надійшло 4760 звернень від 99 486 тис. осіб з питань удосконалення чинного законодавства про свободу совісті і релігійні організації, процедури відновлення права релігійних громад на реституцію церковного майна, націоналізованого (конфіскованого) за часів колишнього Союзу РСР, повернення релігійним організаціям культових та інших церковних споруд, які перебувають у державній або комунальній власності, реалізації права на виділення земельних ділянок, оренди об’єктів нерухомості для релігійної діяльності, вжиття заходів щодо протидії розпалюванню міжконфесійної ворожнечі”.

При цьому близько 70 % цих звернень стосувалося порушення права віруючих на альтернативну форму обліку платників податків без застосування ідентифікаційного номера. Ці звернення спричинені прийняттям наприкінці 2010 року Податкового кодексу України.

Уповноважений з прав людини вважає, що гармонізація національної моделі суспільно-релігійних та державно-церковних відносин з європейськими стандартами потребує якнайшвидшого прийняття Концепції державно-конфесійних відносин в Україні та оновлення чинного законодавства.

Слід зауважити, за словами парламентського омбудсмена, “у нинішніх умовах відносини між церквою і державою дедалі набувають характеру рівноправного діалогу”.

risu.org.ua

 

 

 

Хорошие копирайтеры