Представляємо до уваги священнослужителів і парафіян Ораторію Митрополита Іларіона «Страсті по Матвію». Вслухаючись в слова ієрарха і музичний твір, кожний християнин зможе заглибитися в події які відбувалися в останні дні життя Христа Спасителя в древньому Ієрусалимі.

Сьогодні ми почули євангельську розповідь про страждання, смерть і воскресіння Господа нашого Іісуса Христа.

В останні дні Свого земного життя Господь був залишений на одинці перед обличчям страждання і смерті. Він випив до дна чашу, яка була уготована Йому, і пережив найстрашніше, що може випасти на долю людини – самотність. Він був один в Гефсіманії, бо учні Його заснули міцним сном, Він був один на суді первосвящеників, на допиті у Каіафи і на суді Пілата, бо учні Його в страху розбіглися. Він був один, коли йшов на Голгофу. Випадковий перехожий, а не улюблений учень допоміг Йому нести Хрест. Він був один на Хресті, один помирав, залишений усіма.

На Хресті Іісус взивав до Отця Свого : «Боже мій, Боже мій, для чого Ти Мене залишив?» (Мф. 27; 46). Цей крик вмістив біль усього людства і кожної людини – біль всякого, хто відчуває, що він самотній, і кому здається, що він залишений Богом. Страшно бути залишеним близькими і друзями, але ще страшніше, коли тобі здається, що Бог покинув тебе, що нездоланна стіна встає між Богом і тобою, і Він ніби не чує, не бачить, не помічає Тебе.

Якщо ти страждаєш від самотності, згадай, яким самотнім був Спаситель в останні години Свого земного життя. Якщо близькі й учні твої відвернулися від тебе, якщо тобі незаслужено зробили наклеп, якщо проти тебе лжесвідчать та оголошують тебе повинним смерті, згадай, що Сам Господь пройшов через це.

Якщо той, хто жив з тобою під одним дахом, причащався від однієї Чаші, їв твій хліб, кому довірився ти з усією силою любові, з ким ділився своїми думками і почуттями, від кого нічого не втаював і для кого нічого не шкодував, якщо ця людина зрадила, ти згадай, що і Господь пережив те саме.

Якщо хрест твій навалився на тебе з такою тяжкістю, що ти не в силах понести його, якщо близькі не хочуть розділити твій хрест з тобою, будь вдячний і тому, можливо, випадковому перехожому, який допоможе тобі нести його хоч би якусь частину шляху.

Якщо хвиля богооставленості накрила тебе з головою і здається тобі, що Бога немає або ж Він відвернувся і не чує тебе – не зневіряйся, бо і Христос отримав цей страшний і гіркий досвід.

Якщо засуджують тебе і ображають, ударяють по обличчю і плюють на тебе, пригвождають до хреста і замість води дають гірку жовч – молися за тих, що розпинають тебе, бо вони не знають, що творять.

Вслуховуючись в розповідь євангеліста Матвія про страждання, хресну смерть і воскресіння Господа Іісуса, подякуємо Господу за те, що Він став самотнім, щоб не були самотні ми, був залишений, щоб ми не були залишені, пройшов через зневагу і наругу, наклеп і приниження, страждання і смерть, щоб у всякому стражданні ми відчували, що ми не одні, але що Сам Спаситель з нами до скінчення віку.

Митрополит Іларіон