З глибоким смутком та з твердим упованням на милість Божу Львівська єпархія Української Православної Церкви повідомляє про те, що 20 вересня 2021 року, після важкої і тривалої хвороби відійшов до Господа позаштатний клірик Свято-Георгіївського кафедрального собору протодиякон Володимир Білошицький.

Народився майбутній служитель Церкви Христової 22 листопада 1947 року у місті Радомишлі Житомирської обл. в робітничо-вчительській сім’ї. Його життя було звичайним для того часу – навчання, робота, суспільна діяльність. Закінчив з золотою медаллю Радомишлянську середню школу №1 (1965 р.). Закінчив Львівський лісотехнічний інститут, факультет автоматизації та механізації, за спеціальністю інженер-електромеханік (1965-1970 рр.). Як і всі відбув строкову службу у Радянській Армії.

Займався науковою діяльністю - працював інженером науково-дослідного сектору у Львівському політехнічному інституті, де навчався в аспірантурі за спеціальністю «Автоматизація і механізація машинобудування». А також у Львівському лісотехнічному інституті, де працював старшим науковим співробітником науково-дослідного сектору та асистентом кафедри технології пиломатеріалів (1970-1986 рр.)

Успіхи в науковій діяльності дозволили Володимиру Білошицькому отримати керівні посади на виробництві: директора Прикарпатського меблевого комбінату в м. Івано-Франківську та заступника директора виробничо-комерційної фірми «Панком»; був заступником та генеральним директором спільного українсько-шотландського підприємства «МБС» (1986-1991 рр.). Пізніше працював директором виробничо-комерційної фірми «Валентина ВВ».

Та вся ця наукова та виробнича діяльність, заповнюючи життя, очевидно, не заповнювала пустоти в душі Володимира, яка прагнула до Бога. Тому, коли на початку 90-х років почалося духовне відродження, по всій країні стали відкриватися храми і відновлювати богослужіння монастирі, інтелігенція масово потягнулася в храми. Серед таких освічених і розумних людей був і Володимир Білошицький, який в пошуках благодаті Божої прийшов у Свято-Георгіївський храм у місті Львові.

До технічної освіти Володимир додав духовну: у 1995-1998 роках навчався на 3-річних катехизаторських курсах Львівської єпархії. Заняття тут проводили священники храму та сам Керуючий Львівською єпархією – єпископ (нині митрополит) Августин (Маркевич). Допитливий розум Володимира і наполегливість у вивченні предметів катехизаторських курсів зробили його одним з кращих учнів.

Отримавши знання, він щиро ділився істинами православної віри з іншими. У 1997-1998 роках вів християнську передачу «Християнський вибір України» на радіостанції «Милосердя і час». А наступних два роки викладав християнську етику в СШ № 52 міста Львова. З 2001 року він очолює Львівський обласний осередок «Шлях православних».

Ставши один раз на шлях пізнання Бога, прийнявши Його серцем, Володимир присвятив все своє подальше життя служінню Всевишньому. День пам’яті святої великомучениці Варвари, святі мощі якої з 1945 року перебувають у Свято-Георгіївському соборі у Львові став особливою духовною віхою в житті Володимира. 17 грудня 2002 року на Божественній літургії в день пам’яті святої єпископ Мукачівський і Ужгородський Агапіт рукопоклав Володимира Білошицького у сан диякона. А на Літургії 17 грудня 2018 року архієпископ (нині митрополит) Львівський і Галицький Філарет возвів диякона Володимира у сан протодиякона.

Володимир Білошицький є автором понад сотні наукових праць, у т.ч. 67 патентів на винаходи Радянського Союзу (3 винаходи впроваджено у виробництво). Автор близько 60 статей на економічно-політичну та церковну тематику.

У 1999 році – автор і головний редактор журналу «Ліствиця»; у 2001-2003 роках брав участь у випуску газети «Шлях православних». У 2009 році вийшла його книга «Коррида по-українськи». Але головним досягненням і цінністю життя протодиякона Володимира було служіння при звершенні святих Таїнств Святої Православної Церкви Христової. Що і робив він до своєї «кончини безболісної, бездоганної, мирної». І віримо, що отримає добру відповідь на Страшному Суді Господньому, за це і будемо молитися з любов’ю.

Високопреосвященніший митрополит Філарет та духовенство Львівської єпархії висловлюють свої співчуття рідним та близьким спочилого. Вічна йому пам’ять!