На минулій седмиці ми звершували віддання свята Пасхи, святкували Вознесіння Господнє, і нині відзначаємо вже останню Неділю перед святом Трійці. У цей день Святою Православною Церквою встановлено звершувати пам'ять святих отців Першого Вселенського Собору. Ми прославляємо тих, хто викрив аріанську єресь і фактично навчив нас істинно сповідувати Отця і Сина і Святого Духа, Трійцю єдиносущну та нероздільну.
Як і всі лжевчення, аріанство народилося від гордого розуму людини, яка звикла покладатися тільки на власний розсуд та сприймати світ з позиції: «якщо я не можу чогось зрозуміти, значить цього не може бути». Арій почав учити, що істинний Бог – лише Бог Отець, а Син лише подібний до Нього. Він називав Христа найдосконалішим створінням Божим, володіючим перевагою над іншими створеними істотами та маючим найвище достоїнство після Бога Отця. Це вчення певною мірою було більш зрозумілим для тогочасного людського розуму, а тому захопило багатьох.
Важливо зауважити, що Святі Отці Церкви на Першому Вселенському Соборі протиставили думці аріан не просто свою особисту думку. Вони ретельно розглянули Святе Письмо. А там у багатьох місцях і прямо, і побічно говориться про єдиносутність Бога Отця та Бога Сина. Сьогодні за Божественною літургією в євангельському оповіданні є одне з таких місць – молитва Сина до Отця.
Подумки занурюючись у ці рядки Святого Письма, ми можемо наблизитись до розуміння стану, в якому перебували святі отці четвертого століття, сучасники Арія. Вони могли знати або відчувати, що ті, хто приносять неправду у вчення про Бога, можуть погубити людські душі. Будь-яка неправда про Бога спотворює все духовне життя, і непомітно скеровує людину зовсім у інший бік.
Щоб протистояти цьому згубному вченню був скликаний Собор Церкви, який згодом отримав назву Першого Вселенського або Нікейського, бо відбувався в місті Нікея в Малій Азії (сучасна Туреччина).
Сьогодні ми молитовно прославляємо і дякуємо тим, хто не дав затьмарити Божественну істину і зберіг для нас шлях до пізнання Бога у всій первісній чистоті.
