Христос воскрес!
Саме цим урочистим і наповненим радістю вітанням ми з вами, дорогі брати і сестри, сьогодні прославляємо нашого Люблячого Бога і сповіщаємо світові, що смерть втратила свою владу, пекло не має вже колишньої сили, а кожна людина спроможна увійти до променів Воскресіння. В цю пасхальну ніч ми вкотре переживаємо відчуття невимовного торжества, хоча кожен раз це торжество відчувається для віруючої людини як вперше, оскільки Христове Воскресіння – це грандіозна подія в історії людства, яку неможливо назвати спогадом, тому що це безумовний факт нашого уповання, факт нашого спасіння і квінтесенція нашої християнської віри (пор. 1Кор. 15, 13-15).
Наша віра у Воскресіння Спасителя базується на Святому Євангелії, з якого Він звертається до кожної людини словом повчань та любові, словом милосердя та співчуття, звертається батьківським словом з побажанням нам найкращого – Небесного Царства, де відсутня будь-яка пітьма, будь-яка тінь, відсутній гріх. Ми починаємо входити в реальність Царства Божого на землі, якщо, споглядаючи на порожній Гефсиманський Гроб, творимо справи, що базуються на тому, що заповів нам Христос, позаяк все заповідане Ним – це не обмеження волі чи примус до покірності, а спасительні вказівники, за якими належить нам торувати шлях до Обителей нескінченного блаженства.
Для старозавітного богообраного народу Пасха була святом, встановлене на згадку про те, як ізраїльський народ був звільнений з єгипетського рабства, в якому перебував декілька сотень років. Звісно, що ця подія була справді незабутньою для цих людей та їхніх нащадків, а тому і ми, християни, які є новим богообраним народом (пор. 1Пет. 2, 9) не можемо не святкувати торжества Господнього Воскресіння, маючи вже абсолютно нові причини для цих урочистостей. Так, преподобний Софроній Есекський говорить: «Християнська Пасха є звільнення від рабства гріха та смерті; перехід від приватних та обмежених положень до універсальних, Божественних; сходження від земних форм буття до небесних, до безсмертя».
Ми вже не є рабами смертельного пекла, адже тепер ми друзі Христові, котрі виконують Його Божественні заповіді (пор. Ін. 15, 14); для нас уже не може бути пріоритетними в житті виключно власні відносини з Богом, оскільки тепер ми єдине Тіло Спасителя, в якому саме Він є нашим Главою (пор. 1Кор. 12, 12-13; Кол. 1, 18), Який єднає всіх нас навколо Себе у Своїй Дорогоцінній Євхаристії; тепер для віруючої людини не старозавітне благополуччя є ознакою прихильності Божої, але щире виконання Господніх заповідей та примноження благочестя, що є справжнім скарбом (пор. Мф. 6, 19-20) задля перспективи здобуття Божого Царства і великої небесної нагороди (пор. Мф. 5, 12); і головне – з часу Христового Воскресіння й донині нашим прагненням має бути входження до безсмертя, яке можливо здобути виключно поруч з Воскреслим третього дня Ісусом.
Святитель Григорій Палама навчає: «Христос добровільно зволив постраждати, щоб показати, що Його смирення мало нас звільнити і воздвигнути, і навчаючи, дійсно явити, що належить до смерті боротися за праведність, і сповістити віруючим силу безсмертя – безсмертя, яке полягатиме не тільки у повсякчасному перебуванні, але в перебуванні, що непричасне вічній загибелі». Безсмертя і відсторонення від вічної загибелі мають бути для нас одними з важливих аспектів спасіння, яке ми також здобуваємо через смирення, пам’ятаючи апостольські слова, що «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Як. 4, 6; 1Пет. 5, 5). Христос тому і явив світові власне смирення, щоб віруючі не нехтували цією великою духовною силою, поруч з якою ми здобуваємо і нові чесноти.
Пасхальне торжество звертається до нас особливими смислами. Пасха – це вершина найбільшої християнської радості, подібних до якої ми не зможемо знайти будь-де в світі. Жодні земні успіхи не в змозі порівнятися з тріумфом Господа Ісуса, ніякі людські перемоги не будуть подібними до перемоги Христа над смертю. Усвідомлення цього має надихати нас до ще більш ретельного духовного та благочестивого життя, оскільки якщо ми дійсно прагнемо до буття у сяйві Воскресіння, то і наші вчинки та справи мають бути свідченням цього прагнення, адже бути людиною Воскресіння – це також і несення до світу світла (пор. Мф. 5, 14), і добре ставлення та допомога потребуючим (пор. Мф. 25, 35-40), і примноження у цьому світі любові (пор. Ін. 13, 35).
Світло і любов сьогодні винятковим чином випромінюються від нашого Сонця Правди Господа Ісуса. Сьогодні кожний здатний відчути все це, якщо тільки дасть можливість Господу торкнутися його серця, торкнутися його душі. Повсякденне життя кожного з нас наповнене різноманітними турботами та піклуваннями, але сьогодні ми збираємось навколо Воскреслого Христа саме тому, щоб засвідчити своє прагнення до того, щоб світло та любов увійшли в наше життя і дали благий спокій та тиху радість.
Пасха – особливий день для кожної віруючої людини. Святитель Іоанн Златоуст у своїх Пасхальних бесідах говорить, що «день Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – це основа світу, початок примирення, припинення ворожих дій, знищення смерті, поразка диявола». Дослухаючись до святого Іоанна, дорогі брати і сестри, будемо пам’ятати, що наше життя в цьому світі має будуватися навколо Христа і то́му мирі, який Він сповістив апостолам після Свого Воскресіння (пор. Ін. 20, 26); будемо уникати ворожих підступів і служінням їм; але найбільше будемо підносити свої молитви до Христа, Котрий сьогодні посоромив владу диявола, звільнив нас від смерті і подарував можливість шляхом благочестя увійти до Небесного Царства, де ангели та всі від віку святі надихають сьогодні і нас урочисто виголошувати, що воістину воскрес Христос! Амінь!
