Життя проходить… Ми щосили спішимо жити і не завжди встигаємо заскочити у вагон поїзда-часу. Літні люди з жалем і захватом розповідають про своє повоєнне дитинство та важку, але також романтичну «колгоспну» юність. Махаючи рукою на прийдешні покоління, розповідають, що вони бачили справжнє життя. Старші вчителі стверджують, що з кожним роком діти все гірші і гірші. А в чому ж справа? Чому у вік прогресу та технічних інновацій діти мають тенденцію «псуватися» і з кожним поколінням стають гіршими?

 

Дорогі читачі! Пропонуємо Вам кілька важливих настанов від ігумена Маркіана (Каюмова), прес-секретаря Львівської єпархії Української Православної Церкви в період Великого посту.