Погляд Православної Церкви на питання повторного шлюбу

 

 Доповідь голови відділу у справах сім'ї Львівської єпархії УПЦ протоієрея Михаїла Коника на X Всеукраїнській конференції керівників єпархіальних відділів УПЦ у справах сім‘ї

 

«...краще одружитися, ніж розпалюватися».

                                                                                                                     (І Корф. 7:8)

 

Сучасність змінила своє ставлення до питань сім'ї. Все частіше розмови про вільні стосунки звучать з уст молодих людей. Ми обираємо свободу вибору, забуваючи про власну відповідальність за вчинки. Для інших шлюб втратив свою цінність, але поки залишається даниною заспокоєння батьків та інших родичів. В баченні старшого покоління шлюб є певним шлагбаумом до дозволеного статевого спілкування життя між чоловіком і жінкою.  Глобалізм проповідує вільність від будь-яких зобов'язань один перед одним ­­­­­­−­­­ тому на сьогоднішній час більшістю молоді шлюб сприймається як гендерний стереотип. Іншим моментом є підміна самого поняття  сім'я: для суспільства споживання одна сторона стає об'єктом задоволення потреб іншої, а тому сім'єю можуть вважатися будь-які стосунки, які надають послуги фізіологічного задоволення. Сім'я зводиться лише до тілесного, втрачаючи розуміння духовного і душевного. Таке ставлення до шлюбу, як до пережитку, спричинює черговість спроб.

Сучасність інтегрується в ментальність життя правосланої людини, і все частіше можна почути, що попередній шлюб був невдалим, а людина зустрічається з іншою або вже створила іншу «сім'ю», не зважаючи на те, що попередній шлюб був вінчаний у Церкві. Виникає безліч запитань щодо духовного оформлення таких пар із державною реєстрацією одного, а за фактом іншого церковного вінчання. «Наближення до себе Бога – це криза: вона загострюється, доходить до межі напруги існуючої ситуації. Божественними речами не жартують: вони вимагають відповідного відношення. І якщо людина готова поступитися собою, своїми інтересами, вирватися до Христа — криза для неї буде спасительна і корисна. Якщо вона не готова. Не хоче змінюватися, то це оголення, загострення її дійсного стану лише прискорює можливий розпад сім'ї... І ця велика кількість прохань про т. зв. «церковне розлучення», яка є по всіх єпархіях,  є найкращим свідоцтвом цього» [2].

В цій статті на основі богословських роздумів церковних авторів, а також ряду церковних документів, розглянуто питання повторного шлюбу в Православній Церкві.

Святитель Іоан Золотоустий повчає: «Розлучатись справа неприйнятна ні природою, ні божественному закону. Природі – оскільки розсікається одна плоть, закону оскільки ви засіхаєте розділити те, що Бог поєднав і не дозволяв розділяти»[5]. Розлучення є неприйнятною формою для християнської сім'ї. Протоієрей Павло Веліканов зазначає: ««Розвінчання» — річ абсолютно міфічна. Ніякого чину зняття церковного благословення на шлюб не існує. Є засвідчення Церкви, коли вона за своєю поблажливістю до людини, яка не зуміла винести взятий на себе подвиг шлюбу, дає їй благословення на повторний шлюб» [2]. Господь звертає увагу фарисеїв, які запитували Його про розлучення: «Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але спочатку так не було» (Мф. 19:8).  Шлюб є моментом вічності і райського буття в цьому світі, а любов, яка формується в ньому, здатна завести двох в Царство Небесне.

«Церква завжди вважала здійсненням християнського морального ідеалу поруч з дівоцтвом заради Христа лише єдиний шлюб, — пише священик Михаїл Желтов, — саме тому церковні правила забороняють вибирати церковно- і священнослужителів з людей, які перебувають в повторному шлюбі або одружених на тих, хто перебував у шлюбі і тим більше, тих, хто вступив у шлюб після прийняття сану. Мирянам, тим не менше, при певних визначних умовах Церква дозволяє повторно вінчатися, що розуміється, як те, що частково порушує ідеал святості, який заповідав Христос, але вимушену поступку людській немочі» [3]. Тобто, для мирян через людську неміч допускається повторний шлюб.

В Соціальній концепції УПЦ акцентується на наступному: «Якщо розпад шлюбу є доконаним фактом – особливо, якщо подружжя живе окремо одне від одного, а  при роздільному проживанні подружжя відродження сім'ї є неможливим, з пастирської поблажливості допускається церковне розлучення. Церква зовсім не заохочує до повторного шлюбу. Тим не менше, після законного церковного розлучення, згідно з канонічним правом, другий шлюб дозволяється невинній стороні. Особам, перший шлюб яких зруйнувався і був розірваний за їхньою виною, другий шлюб дозволяється лише при умові покаяння і виконання епітимії, що накладена відповідно до канонічних правил. В тих особливих випадках, коли дозволяється третій шлюб, термін епітимії, відповідно до правил святителя Василія Великого, збільшується»[7].

Ще більш розгорнуто про аспекти визначення втрати канонічної сили шлюбу йдеться в документі «Про канонічні аспекти церковного шлюбу», який був прийнятий на Архієрейському Соборі РПЦ 29 листопада – 2 грудня 2017 року. Слід зазначити, що при опрацюванні питань щодо надання благословення на повторний шлюб, варто звернути увагу, що в цьому документі розділяється:

1) визнання церковного шлюбу недійсним;

2) визнання церковного шлюбу, який втратив канонічну силу.                                                        

 

Недійсним шлюб визнається за умови, якщо:

- здійснений помилково (приховані канонічни перепони);

- здійснений зловмисно (при знанні канонічних перепон);

Виняток:

1)якщо канонічні перепони можуть бути подолані благословенням Правлячого Архієрея;

2)якщо при виявленні порушень шлюбний період подружжя був уже досягнений, або в такому шлюбі народилися вже діти.

 - нездатність іншого із подружжя до подружнього статевого спілкування з  природніх причин    (якщо ця нездатність була присутня до шлюбу і невідома іншому із подружжя, а також якщо вона не зумовлена старістю).

 

Шлюб, який втратив канонічну силу визначається за наступних умов:

- відхід одного із подружжя від Православ’я;

- перелюб одного із подружжя (Мф. 19:9) і неприродні пороки;

- втуплення одного із подружжя в новий шлюб відповідно до громадянського законодавства;

- нездатність одного із подружжя до подружнього статевого спілкування, що є наслідком навмисного самокалічення;

- захворювання одного із подружжя, яке при продовженні подружнього співжиття може принести непоправну шкоду іншому подругу або дітям;

- медично засвідчено хронічний алкоголізм або наркоманію одного із подружжя, при його відмові від лікування і виправлення способу життя;

- безвісна відсутність одного із подружжя, якщо вона продовжується не менше трьох років при наявності офіційного свідоцтва уповноваженого державного органу; вказаний термін скорочується до двох років після закінчення військових дій для подружжя осіб, які пропали безвісті внаслідок таких, і до двох років для подружжя особи, які пропали безвісті в зв’язку з іншими катаклізмами та надзвичайними ситуаціями;

- зловмисне залишення одного із подружжя іншим (термін не менше року);

- здійснення дружиною аборту при незгоді чоловіка або примушування чоловіком дружини до здійснення аборту;

- належним чином засвідчене посягання одного із подружжя на життя або здоров’я іншого із подружжя або дітей;

- невиліковна тяжка душевна хвороба одного із подружжя, яка наступила під час життя в шлюбі, підтверджена медичним свідоцтвом і унеможливлює продовження подружнього життя.

В такому випадку, одна із сторін подружжя може звернутися в єпархіальне управління з проханням про розгляд питання про визнання церковного шлюбу таким, що втратив канонічну силу.

Відповідно, вивчивши документи єпархіальний архієрей може видати свідоцтво про визнання даного шлюбу таким, що втратив канонічну силу і надання можливості вінчатися другим або третім шлюбом.

Вивченням справи надання благословення на повторний шлюб може займатися спеціально створена єпархіальним архієреєм комісія (або єпархіальний суд). В повноваження комісії входить вивчення справи та надання висновку щодо можливості повторного вінчання особам, що звернулися. На основі висновку комісії, єпархіальний архієрей видає відповідний документ.

На сьогоднішній день в Українській Православній Церкві для других і третіх шлюбів існує т. зв. чин «Послідування о втробрачном». Священик Михаїл Желтов зазначає: «Відповідно до сучасних богослужбових книг, повторний шлюб благословляється за чином заручення і вінчання з незначним скороченням; єдина істотна відмінність – вставка в чин двох молитов повторного шлюбу, які мають покаянний характер»[5]. Повторний шлюб несе в собі покаянний характер, у зв’язку з тим, що подружжя не витримало подвигу ідеалу християнського шлюбу.

Святитель Іоан Золотоустий повчає: «Світ складається з міст, міста – із будинків, будинки – із чоловіків і дружин; тому коли настають непорозуміння між чоловіками і дружинами, то в їхній дім входить війна; а коли вони ворогують, тоді неспокійними бувають і міста, а коли ж міста перебувають в неспокої, то по необхідності і весь всесвіт наповнюється неспокоєм, війною і розбратом» [4]. А звідси, ми покликані сприяти збереженню шлюбів християнських сімей, допомагати відкрити істинне покликання сім’ї як райської інституції.

 

Список використаної літератури:

  1. Біблія. К.: УБТ, 2020.
  2. Венчание. Чем церковный брак отличается от обычного? / Електронна версія: https://foma.ru/venchanie.html
  3. Желтов М., свящ. Церковное благословение повторных браков / Електронна версія: https://azbyka.ru/otechnik/Mihail_Zheltov/tserkovnoe-blagoslovenie-povtornyh-brakov/
  4. Иоан Златоуст, свят. Беседа о том, что никому не должно отчаиваться, ни молиться о вреде врагам, ни падать духом, не получая просимого; также к мужьям о сохранении мира с женами // Иоан Златоуст, свят. Полное собрание творений в 12-и тт. Т.3 Кн.1 / Електоронна версія: https://svyatye.com/chitat/Sviatitel-Ioann-Zlatoust-Polnoe-sobranie-tvorenii-Tom-3-Chast-1/24622/
  5. Иоан Златоуст, свят. Толкование на святого Матфея Евангелиста. Беседа 64. Полное собрание творений в 12-и тт. Т.7 Кн.2 / Електоронна версія: https://svyatye.com/chitat/Sviatitel-Ioann-Zlatoust-Polnoe-sobranie-tvorenii-Tom-7-Chast-2/12003/
  6. О канонических аспектах церковного брака / Електронна версія: https://docplayer.com/68818565-O-kanonicheskih-aspektah-cerkovnogo-braka.html
  7. Соціальна концепція УПЦ / Електронна версія: http://orthodox.org.ua/page/sots%D1%96alna-kontsepts%D1%96ya