Митрополит Миколай (Юрик)

Миколай (Юрик) народився 6 грудня 1910 року в с. Коростін, Стрийського району, Львівської області в сім'ї уніатського священика.

У 1930 році закінчив класичну гімназію і вступив до Познанського (Польща) медичного інституту, але незабаром, відчувши покликання до служіння Богові в священному сані, перейшов з інституту в духовну академію у Львові.

У 1937 році він закінчив курс академії вже в м. Станіславі (нині Івано-Франківськ).

У тому ж році 28 травня єпископом Станіславським Іоанном (Лятишевскім) рукоположений в ієрея (целібат) і визначений настоятелем церкви с. Ганковци, Снятинського району, Станіславської області.

З 1938 року - законовчитель гімназії в Коломиї і настоятель в Воскресенцях Станіславської області.

З 1941 року - настоятель у с. Корнич, Коломийського району, Станіславської області.

З 1944 року - настоятель у м. Чернівці.

З 1945 року - настоятель у м. Пробіжна.

У 1946 році призначений настоятелем церкви св. Миколая в м. Львові та начальником канцелярії Єпархіального управління.

У 1946 році при возз'єднання уніатів з Російською Православною Церквою був прийнятий у спілкування з Московською Патріархією.

З 1950 року перебував за штатом.

У 1955 році призначений настоятелем Преображенської церкви в м. Львові.

З 1957 року - секретар Львівського архієпископа і настоятель тієї ж церкви.

19 жовтня 1965 пострижений в чернецтво.

21 жовтня того ж року архієпископом Таллінським і Естонським Алексієм возведений у сан архімандрита.

31 жовтня 1965 хіротонісаний в єпископа Львівського і Тернопільського. Хіротонію здійснювали: Святіший Патріарх Алексій, митрополити: Крутицький і Коломенський Пімен, Ленінградський і Ладозький Никодим та архієпископ Талліннський і Естонський Алексій.

18 квітня. 1966 возведений у сан архієпископа з правом носіння хреста на клобуку.

24 червня 1968 призначений членом делегації Руської Православної Церкви на IV Асамблеї Всесвітньої Ради Церков. У тому ж році обраний до складу Комітету продовження робіт ХМК.

20 березня 1969 включено до складу Комісії Священного Синоду з питань християнської єдності.

25 червня 1970 призначений членом Комісії Священого Синоду для підготовки Помісного Собору Руської Православної Церкви.

17 червня 1971 возведений у сан митрополита.

З 30 верес. по 3 жовтня. 1971 року як член делегації Руської Православної Церкви був присутній у Празі на IV Всехристиянському Мирному Конгресі.

23 листопада 1983 звільнений від управління Львівською єпархією за станом здоров'я відповідно до прохання. Йому виражена глибока вдячність за старанні архіпастирські праці протягом 18 років Львівської єпархії і він був нагороджений орденом Преподобного Сергія Радонезького I ступеня.

На спокої митрополит Миколай знаходився трохи менше року. Здоров'я його погіршилося. В останні дні життя він був прикутий до ліжка, але як християнин, терпляче переносив хворобу, приймаючи її як волю Божу.

З 22 вересня 1984 року до смерті Високопреосвященніший Миколай щодня причащався Святих Христових Тайн. З глибокою вірою і надією на спасительну  Жертву Христову він завершив шлях свого служіння Церкви Христової.

Помер 1 жовтня 1984 на 74-му році життя.

Божественну літургію та чин відспівування 3 жовтня звершили архієпископи Львівський і Тернопільський Никодим, Івано-Франківський і Коломийський Макарій та єпископ Чернівецький і Буковинський Варлаам у співслужінні кліриків єпархії.

Похований митрополит Миколай на Янівському цвинтарі у Львові, в сімейній гробниці.

Майже півстоліття свого життя, починаючи від священика до митрополита, трудився спочилий архіпастир в межах Львівської єпархії.

У 1946 році він одним з перших серед греко-католиків возз'єднався з Матір'ю - Руської Православною Церквою і брав активну участь по ліквідації наслідків унії. Будучи архієреєм, владика Миколай проявив великі організаторські здібності, вміло керуючи єпархією. Він всі сили душі своєї віддавав турботі про паству, про відновлення православних традицій в парафіях Галицької землі. Особливо велику увагу приділяв храмам, які реставруються. Дбав про поповнення кліру єпархії. Він був ерудованим богословом, добрим проповідником слова Божого, ревнителем чистоти Православ'я, невтомним борцем за мир. Часто відвідував парафіяльні храми.