Святитель Мелетій (Пігас) народився на острові Крит між 1535 та 1540 роками. Навчався майбутній предстоятель Олександрійської Церкви в університетах Венеції та Падуї.
Після повернення на батьківщину він приймає чернечий постриг в одному з місцевих монастирів та відкриває при ньому школу давньогрецької мови. Згодом, у Синайському монастирі святої Катерини та серед кліру Олександрійської Церкви, Мелетій займається вивченням Святого Письма та церковної догматики.
Глибокі богословські знання Святителя привернули до нього увагу Патріарха Олександрійського Сильвестра, який заповів, після своєї смерті, обрати на патріарший престол саме Мелетія. Обрання Святителя на древню кафедру Олександрійських Патріархів відбулося у 1590 році.
Святитель Мелетій відзначався благочестивим життям та мудрістю в управлінні. Коли Константинопольська Патріархія після смерті Єремії ІІ опинилась у повному занепаді, її Синод, не обираючи нового Патріарха, просив святителя Мелетія прийняти на себе управління їх Церквою у сані “місцеблюстителя”. Святителю вдалося упорядкувати справи Патріархії.
Усе своє життя святитель Мелетій провів у боротьбі з папством. В історію Православної Церкви він увійшов як палкий борець проти латинської пропаганди, що посилювалась на православному Сході та землях Західної Русі.
Звістка про підготовку деякими церковними ієрархами унії з Римом викликала вибух гніву серед руської людності Речі Посполитої. Православні Західної Русі, у тому числі князь Костянтин Острозький, писали Східним Патріархам про небезпеку, яка загрожувала існуванню Православної Церкви на теренах підвладних польській короні. У відповідь на ці листи святитель Мелетій надсилає послання, адресовані всім ревнителям Святого Православ’я із закликом не відступати від віри предків. Свої листи святитель скеровує і покровителю унії польському королю Сигізмунду ІІІ.
У серпні 1596 року святитель Мелетій надіслав послання на ім’я князя Костянтина Острозького та інших князів, панів, священиків та “всього христоіменитого православного люду” Західної Русі. У цьому посланні Первосвятитель хвалив православних за їхню стійкість у благовір’ї та неприхильність до унії, переконував їх залишатися вірними до кінця. Святитель різко засуджував відступників від Православ’я, роз’яснював хибність католицьких догматів і нововведень, палко висловлювався на захист страждаючої Східної Церкви. У кінці свого послання святитель Мелетій пропонує відступникам покаятись та повернутись у лоно своєї рідної матері, Православної Церкви, а у випадку їх опору, дає православним пораду обрати нового митрополита і єпископів.
Ще більш важливим для православних Західної Русі було те, що святитель Мелетій разом із своїм посланням надіслав до них і свого уповноваженого, протосинкела Олександрійської Церкви, колишнього вчителя Львівської братської школи Кирила Лукаріса, який і раніше відвідував Русь з патріаршими посланнями. Кирил Лукаріс був офіційним представником Олександрійського Патріарха на Православному Соборі у Бресті.
Сам святитель Мелетій затвердив рішення цього Собору, відлучив від Православної Церкви єпископів прихильників унії та призначив своїми екзархами над Православною Церквою Речі Посполитої Львівського єпископа Гедеона Балабана, архімандрита Кирила Лукаріса та князя Костянтина Острозького. Тепер Львівський єпископ охороняв від унії не тільки свою єпархію, але, на прохання православних, ставив священиків і освячував церкви в єпархіях, що прийняли унію.
Святитель Мелетій у своїх посланнях на Русь визнає важливу роль православних братств у збереженні Православ’я: “Віми, яко утвержденіє Церкви суть, яже по містех священныя братства і яко щит нікій в помощь самой Церкви”. Саме тому, у 1600 році своєю грамотою він утверджує Львівське ставропігійське братство, з яким підтримує тісні зв’язки через листування.
У спеціальному листі Святитель радив афонському подвижнику, галичанину за походженням, Іоанну Вишенському повертатись на Україну, аби своїм авторитетом принести багато користі у боротьбі проти наступу латинників.
Святитель Мелетій, виявляючи турботу про дотримання церковного уставу, надсилає в Галичину грецькі оригінали “Служебника” та “Требника”, які були перевидані церковно-слов’янською мовою у Стрятенській друкарні, заснованій єпископом Гедеоном Балабаном.
Святитель Мелетій відійшов у вічність 30 вересня 1601 року. Зважаючи на життєвий подвиг та заслуги перед Православною Церквою, рішенням Священного Синоду Олександрійської Православної Церкви відбулося його прославлення в сонмі святих.
Пам’ять святителя Мелетія (Пігаса), Патріарха Олександрійського, святкується 30 вересня (13 жовтня за н. ст.) та у Неділю третю після П’ятидесятниці із Собором Галицьких святих.
